ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
«________»
Н А К А З № 07-ОП
від «06»січня 202_ р. м. Київ

Про введення в дію Методик з охорони праці

У відповідності з вимогами міжнародного стандарту «Системи менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці» ISO 45001:2018, введенням в дію нових нормативно-правових актів з охорони праці, внесенням чисельних змін в діючі Методики з охорони праці, –

Н А К А З У Ю:

1. Ввести в дію Методики з охорони праці, а саме:
1.1. Методика по розробці та оформленню положення про відділ, службу та підрозділ М – 6.2 – 03 (Дод.1).
1.2. Методика по розробці та оформленню посадових інструкцій М – 6.2 – 02 (Дод.2).
1.3. Методикапро порядок проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (М – 6.3 – 04) (Дод.3).
2. Відповідальному за розробку та збереження «Контрольних примірників» вказаних «Методик …» – інженеру з охорони праціКравцю О.П.розмножити їх і довести до відома керівників підрозділів, відділів та служб.
Термін виконання – до 11.01.2021 р.
3. Керівникам підрозділів, відділів, служб підприємства ознайомити працівників з «Методиками…»
Термін виконання – до 14.01.2021 р.
4. Головному інженеру – уповноваженому представнику керівництва з СМП (Системи Менеджменту Підприємства) СкакунуВ.М.:
4.1.Провести навчання–тренінг на тему «Вивчення «Методик…» в об’ємі 6 годин.Термін виконання – до 22.01.2021 р.
4.2. Організувати засідання Координаційної Ради по визначенню значимості ризиків профбезпеки та реагування на них.Термін виконання – до 27.01.2021 р.
5. Керівникам підрозділів, відділів, служб підприємства керуватися затвердженими Методиками.
6. Інженеру з охорони праці Кравцю О.П. наказ довести до відома працівників підприємства згідно листа ознайомлення.
7. Відповідальність за виконання наказу покласти на головного інженера – уповноваженого представника керівництва з СМП Скакуна В.М.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

«ЕТАЛОН»

МЕТОДИКА

ПО РОЗРОБЦІ ТА ОФОРМЛЕННЮ ПОЛОЖЕННЯ

ПРОВІДДІЛ, СЛУЖБУ ТА ПІДРОЗДІЛ

М – 6.2 – 01

Система менеджменту підприємства

Управління персоналом

м. Київ

1. Призначення

Дана методика розроблена з метою визначення правил розробки та обігу Положень про структурні підрозділи, відділи та служби. Для визначення напрямків діяльності кожної служби (відділу), їх ролі та компетенції в системі менеджменту по реалізації політики підприємства, для ефективного здійснення процесів і управління ними (правил оформлення, обліку, зберігання, розповсюдження та проведення змін, своєчасного вилучення для запобігання ненавмисного використовування) та направлена на реалізацію вимог НП 6.2 “Управління персоналом”

2. Область застосування

Дана методика обов’язкова для виконання у всіх структурних підрозділах підприємства, на які поширена дія системи менеджменту підприємства (далі по тексту – СМП) в межах їх компетенції.

3. Відповідальність

3.1.Загальна відповідальність за функціонування та актуалізацію даної методики на підприємстві покладається на Уповноваженого представника керівництва з СМП -головного інженера.

Відповідальність за актуалізацію та функціонування Положень про відділи, служби та підрозділи несуть відповідальні особи, які розроблюють дані документи, а також начальник відділу кадрів.

3.2. Дана методика підлягає перегляду один раз на рік у рамках загального перегляду СМП. Зміни в методику вносяться по мірі появи необхідності. Пропозиції по внесенню змін у методику готують зацікавлені відділи (підрозділи) або окремі фахівці.

Оформлення змін у методиці та її перегляд здійснює начальник відділу контролю якості. Затверджує методику та зміни до неї директор за поданням уповноваженого представника керівництва з СМП -головного інженера.

3.3. Відповідальність за виконання вимог даної методики в підрозділах покладена на керівників відділів, служб та підрозділів згідно Матриці відповідальності по процесам СМП. Контроль – на начальника відділу кадрів.

4. Вимоги щодо оформлення положення

про відділ, службу та підрозділ

Положення про відділи, служби та підрозділи це документи (правові акти), що закріплюють функції, обов’язки та права відділів, служб та підрозділів протягом тривалого терміну.

Положення про відділи, служби та підрозділи відносяться до внутрішньої документації 3-го рівня СМП. Управління відповідною документацією описано в НП-4.2.3 “Управління документацією”.

Під час розробки положень про відділи, служби та підрозділи забезпечується єдиний підхід до викладу змісту, структури розділів, побудови і послідовності їх розташування. Положення повинні містити повний перелік завдань та обов’язків, повноважень, відповідальності, в тому числі з охорони праці, безпечного ведення робіт та екологічної безпеки.

м. Київ  20___ р.

«ПОЛОЖЕННЯ» повинно містить наступні обов’язкові розділи :

1. Загальні положення

2. Завдання та обов’язки.
3. Структура.
4. Функції.
5. Взаємовідносини з іншими підрозділами

6. Права
7. Відповідальність
8. Ресурси відділу головного енергетика

9. Управління документацією, записами з якості

Перелік документів необхідних для виконання завдань, функцій, обов’язків найменування, позначення і їхнє місцезнаходження (назва підрозділу, відділу, служби) наведено в Реєстрі типів документів (Ф-4.2.3-01).

Перелік записів з якості якими управляє (назва підрозділу, відділу, служби) наведено в Реєстрі записів з якості (Ф-4.2.4-01).

Положення розроблено відповідно до Методики (М-6.2-01).

Список поширення документу

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

«ЕТАЛОН»

МЕТОДИКА

ПО РОЗРОБЦІ ТА ОФОРМЛЕННЮ ПОСАДОВИХ ІНСТРУКЦІЙ

М – 6.2 – 02

Система менеджменту підприємства

Управління персоналом

м. Київ.

1. ПРИЗНАЧЕННЯ

Дана методика розроблена на підставі Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 16 лютого 1998 р. №24 з метою визначення правил розробки та оформлення Посадових інструкцій для ефективного здійснення процесів управління персоналомпідприємства в системі менеджменту та направлених на реалізацію вимог НП – 6.2 «Управління персоналом».

2. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Дана Методика обов’язкова для виконання у всіх структурних підрозділах підприємства, на які поширена дія системи менеджменту підприємства (далі по тексту – СМП). При оформлені посадових інструкцій для підлеглого персоналу керівники повинні ретельно додержуватися вимог та форм цієї методики.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

3.1.Загальна відповідальність за функціонування та актуалізацію даної методики на підприємстві покладається на головного інженера – уповноваженого представника керівництва з СМП.

Відповідальність за актуалізацію та функціонування Методики несеначальник відділу кадрів.

3.2. Дана методика підлягає перегляду один раз на рік у рамках загального перегляду системи менеджменту підприємства. Зміни в Методику вносяться по мірі появи необхідності. Пропозиції по внесенню змін у Методику готують зацікавлені відділи (підрозділи) або окремі фахівці.

Оформлення змін у методиці та її перегляд здійснює начальник відділу кадрів. Затверджує методику та зміни до неї генеральний директор за поданням уповноваженого представника керівництва з якості (Головного інженера).

3.3. Відповідальність за виконання вимог даної методики покладена на посадових осіб підприємства згідно Матриці відповідальності по процесам СМП.

4. РОЗУМІННЯ ТЕРМІНУ “ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ”

Посадова інструкція – це організаційно-правовий документ, у якому визначаються основні функції, обов’язки, права і відповідальність працівника підприємства при здійсненні ним діяльності у визначеній посаді. Вона складається по кожній штатній посаді підприємства, носить особистий характерта надається працівникові під розписку (у тому числі при переміщенні на іншу посаду і при тимчасовому виконанні обов’язків за посадою).

Посадова інструкція – складова частина документально оформлених трудових відносин. Ефективність праці кожного працівника багато в чому залежить від того, наскільки чітко визначені його посадові обов’язки, права, відповідальність, службові взаємини.

Застосуванням посадових інструкцій досягається ряд цілей.

При прийомі на роботу або виникненні конфліктної ситуації наявність посадової інструкції дозволяє працівникові відразу реально оцінити власний потенціал і ступінь професійної придатності в контексті передбачуваної посади.

Грамотне складання інструкцій вносить розуміння у відносини керівництва підприємства і персоналу, зміцнює систему внутрішнього контролю, поліпшує моральний клімат у колективі і, в остаточному підсумку, підвищує продуктивність праці.

5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ І ЗМІСТУ ПОСАДОВОЇ ІНСТРУКЦІЇ

5.1. При складанні посадових  інструкцій необхідно керуватися Довідником  кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 64 “Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи”. Частина 1 Розділ 1 “Керівники, професіонали, фахівці” – затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.99 р. №249 та Частина 2 Розділ 2 “Робітники. Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботі” – затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 21.02.00 р. №32, Положеннями про структурні підрозділи, відділи, служби підприємства і даною методикою.

Під час розробки посадових інструкцій забезпечується єдиний підхід до викладу, змісту, структури розділів, побудови і послідовності їх розташування (додаток №1 Структура посадової інструкції). Інструкції повинні містити повний перелік завдань та обов’язків, повноважень, відповідальності, в тому числі з охорони праці, безпечного ведення робіт та екологічної безпеки, в разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни – чіткі визначення.

Посадова інструкція розробляється і надалі доповнюється керівником структурного підрозділу, відділу, служби, а під час відсутності структурного підрозділу – фахівцем, що займає дану посаду.

5.2. Найменування підприємства повинне відповідати тому, що закріплене в установчих документах.

Скорочене найменування підприємства приводять у тих випадках, коли воно закріплено в установчих документах підприємства, і його розміщують (у дужках) нижче повного.

5.3. Посадова інструкція затверджується директором підприємства (чи наказом по підприємству із зазначенням номера та дати видання).

Гриф затвердження документа повинний складатися з:

• слова ЗАТВЕРДЖУЮ або ЗАТВЕРДЖЕНО (без “…“);
• найменування посади особи, що затверджує документ (підпис, ініціали, прізвище посадової особи, дата затвердження ) або наказу із зазначенням номера та дати видання.

Посадова інструкція набирає сили з моменту її затвердження і діє до її заміни новою посадовою інструкцією.

5.4. Найменування посад за загальним правилом повинні відповідати Класифікаторові професій ДК 003-2010, затвердженому і введеному в дію наказом Держспоживстандарту України від 28липня 2010 року № 327 ,такого роду рекомендації викликані тим, що визначена регламентація найменувань посад обумовлена механізмом створення гарантій соціального захисту працівників при вирішенні питань оплати праці, пільг і компенсацій у зв’язку з умовами праці, умовами пенсійного забезпечення й ін.

Віднесення працівників підприємства до категорій здійснюється в залежності від характеру виконуваних робіт, що складають зміст його праці (організаційно-адміністративні, інформаційно-технічні). Розглянемо дані категорії:

5.4.1 Керівники

У цю групу входять:

а) Директор – особа, що здійснює пряме керування підприємством.

б) Головний інженер та його заступник, заступники директора по напрямкам робіт або видам діяльності – особи, призначені у встановленому порядку як заступники керівника підприємства, з визначеними адміністративними функціями і напрямками роботи, що мають право в межах своїх повноважень здійснювати дії від імені підприємства, представляти його інтереси в будь-яких інстанціях, включаючи і судові.

в)Керівники структурних підрозділів, відділів, служб – особи, що призначені наказом по підприємству для керування діяльністю структурного підрозділу, відділу, служби.

5.4.2. Групи а) і б) складають вище керівництво підприємства.

• Професіонали – професійна група працівників-професіоналів із різних галузей науки і практики, які зайняті на складних і відповідальних роботах.
• Фахівці (техніки) – професійна група працівників для якої діють три рівні кваліфікаційних категорій.
• Технічні службовці – включає професії, що вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти або повної загальної середньої та курсового професійно-технічного навчання, курсового чи індивідуального навчання на виробництві.
• Робітники.

Посадова інструкція є іменною і містить у заголовку прізвище, ім’я та по-батькові працівника.

5.4.3. Посадові інструкції складаються з розділів:

1.”Загальні положення”,

2.”Завдання та обов’язки”,

3.”Права”,

4. “Відповідальність”,
5. “Повинен знати”,

6.”Кваліфікаційні вимоги” та

7. “Взаємовідносини (зв’язки) за посадою”.
8. У розділі “Загальні положення” наводяться дані про сутність, особливості і мету робіт, порядок укладення та припинення трудового договору, класифікаційні критерії, визначальні ознаки спеціальності й спеціалізації, додаткові відомості про посаду, професію або роботи працівника, а саме:

а). Категорію працівника, порядок призначення і звільнення його від посади, найменування посадових осіб, яким він безпосередньо підпорядковується.

б).Кваліфікаційні вимоги, а саме три рівні кваліфікаційних вимог, пропонованих до працівника:

• те, що необхідно (основні вимоги)
• те, що бажано (додаткові вимоги)
• те, що небажано.

Відповідність основним вимогам носить обов’язковий характер. Без цього не може бути і мови про нормальне виконання посадових обов’язків. Додаткові вимоги покликані забезпечити максимально ефективне виконання посадових обов’язків.

Небажані фактори можуть перешкодити виконанню посадових обов’язків.

Варто ретельно продумати перелік вимог, що Ви будете пред’являти до своїх працівників.

У характеристиках посад фахівців передбачається в межах однієї і тієї ж посади розмежування обов’язків. При цьому враховуються:

• ступінь самостійності працівника при виконанні посадових обов’язків;
• відповідальність за прийняті рішення;
• відношення до роботи;
• ефективність і якість праці;
• професійні знання;
• досвід практичної діяльності, обумовлений стажем роботи зі спеціальності;
• інші фактори.

в). Основні організаційно-правові документи, на підставі яких працівник здійснює службову діяльність і реалізує свої повноваження.

г). Підпорядкованість працівника особі, що ним керує.

д). Порядок заміщення працівника і виконання посадових обов’язків у випадку його тимчасової відсутності.

Пункти а, в – д розробляються на підставі Положень про структурні підрозділи, відділи, служби підприємства.

У розділ можуть бути включені інші вимоги і положення, що конкретизують і уточнюють статус працівника й умови його діяльності.

2.Розділ “Завдання та обов’язки” розкриває зміст робіт, які має виконувати працівник.У цьому розділі вказують обов’язки працівника з урахуванням завдань і функцій конкретного структурного підрозділу, відділу, служби підприємства з детальним  викладом основних напрямків його службової діяльності. Крім того, у розділі можуть бути зазначені обов’язки працівника, покладені на нього у відповідності зі сформованою в даному структурному підрозділі, відділі, службі практикою розподілу інших обов’язків, виконуваних відділом, службою та підрозділом за рішенням Генерального директора.

У процесі удосконалення підприємства, впровадження технічних засобів, проведення заходів щодо збільшення обсягу виконуваних робіт, скороченню чисельності персоналу, – можливе розширення кола обов’язків працюючих. У цих випадках працівникові може бути доручене виконання посадових обов’язків, передбачених кваліфікаційними характеристиками по інших посадах, рівних по складності, виконання яких не вимагає іншої спеціальності, кваліфікації, зміни посадового найменування.

У цей розділ також доцільно включити посилання про виконання разових (інших) службових доручень. У результаті, керівник одержує можливість для маневру й уникає конфліктних ситуацій, зв’язаних із з’ясуванням питання «Хто що саме повинен робити?»

Поряд з роботами, що внесені до складу відповідного розділу кваліфікаційних характеристик професій,

усі працівники повинні:

а)  раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;

б)  додержуватись  норм технологічного процесу;

в)  виконуватись  правила щодо здійснення діяльності, спрямованої на зміни або визначення стану предметів виробництва, технічне обслуговування чи ремонт засобів технологічного оснащення;

г) забезпечувати працездатний стан і показники надійності виробничої або функціональної системи за параметрами якості продукції (послуг), продуктивності, матеріальних і вартісних витрат на виготовлення продукції (надання послуг);

ґ) застосовувати способи і прийоми попередження відмов технологічних систем і виникнення браку;

д) сприяти ефективній діяльності виробничих і функціональних систем вищих рівнів (дільниці, відділу,  іншого підрозділу, підприємства, установи, організації в цілому);

е) знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, правила безпечного поводження з устаткуванням, машинами, механізмами, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

є) додержуватись  норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт,

ж) виконувати заходи для поліпшення умов праці, передбачені трудовим та колективним договорами і правилами внутрішнього трудового розпорядку;

з) використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених виробничих негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);

усі керівники повинні:

а) розробляти директивні та керівні матеріали, створювати можливості для майбутнього розвитку;

б) впроваджувати нормативні та інструктивні матеріали, забезпечувати умови для удосконалення організації виконання робіт і управління підрозділами;

в) відповідати за налагодження ефективних виробничих (службових) взаємовідносин і зв’язків між працівниками;

г) стежити за додержанням вимог посадових  інструкцій;

ґ) аналізувати стан виконання планів, організації робіт, виконавської майстерності працівників, задоволення вимог замовників та технологічні, ринкові, фінансові досягнення чи прорахунки;

д) відповідати за порівняльні показники для визначення відповідності планових завдань виконаним роботам;

е) удосконалювати  форми винагородження та заохочення працівників відповідно до їх професійних та ділових якостей, складності та умов праці, результатів господарської діяльності підприємств, установ, організацій;

є) застосовувати методи оцінювання результатів управлінських рішень (стратегічне планування, визначення цілей і пріоритетів, раціональне використання ресурсів виробництва тощо);

ж) накопичувати інформацію від замовників, постачальників та партнерів з метою поліпшення якості робіт;

з) забезпечувати проектування і впровадження усіх видів професійних виконавських процесів (робіт), постійно дбати про їх оцінювання та поліпшення;

й) відповідати за формування на виробництві, у сфері послуг освітнього та кваліфікаційного рівнів, необхідних для успішного виконання працівниками робіт;

і) постійно впроваджувати заходи щодо навчання та розвитку, нормальної життєдіяльності працівників, створення добробуту, мотивації їх до досягнення високих економічних результатів;

ї) створювати необхідні умови для успішного ведення робіт, особливо за виготовлення нових виробів (надання нових послуг), поширення їх на товарні ринки (ринки послуг), встановлення партнерських відносин з постачальниками, споживачами та конкурентами;

й) удосконалювати соціальні відносини на підприємстві, запроваджувати високу культуру людських сто­сунків;

к) застосовувати світовий досвід і передову вітчизняну практику організації виробництва (робіт).

У зв’язку з тим, що окремі кваліфікаційні характеристики працівників містять тільки основні або типові завдання та обов’язки, роботодавець може доповнювати посадові

інструкції роботами, які входять до складу статутів, регламентів, технологічних карт, інструкцій та інших нормативних документів, установлених адміністрацією за погодженням з профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

3. У розділі “Права” визначаються і наводяться делеговані працівникові правові засоби, за допомогою яких забезпечується виконання покладених на нього завдань та обов’язків. У цьому розділі приводять перелік прав працівника, визначених законодавством і внутрішніми документами підприємства (Обов’язків без прав не буває!!!).

Зміст розділу “Права ” у найбільш загальному виді може бути наступним:

Працівник вправі:

– знайомитися з проектами рішень керівника підприємства (структурного підрозділу, відділу, служби), що стосуються діяльності структурного підрозділу, відділу, служби, у якому він виконує свої обов’язки, або ділянки виконуваної ним роботи.

• бути присутнім на засіданнях, зборах підприємства (структурного підрозділу, відділу, служби) з питань діяльності підприємства (структурного підрозділу, відділу, служби).
• брати участь в обговоренні питань щодо обов’язків, що виконуються ним.
• вносити на розгляд керівника підприємства (структурного підрозділу, відділу, служби) пропозиції по поліпшенню діяльності підприємства (структурного підрозділу, відділу, служби) і удосконалюванню методів роботи колективу; зауваження по діяльності структурного підрозділу, відділу, служби; варіанти усунення наявних у діяльності підприємства (структурного підрозділу, відділу, служби) недоліків.
• здійснювати взаємовідносини з працівниками усіх (окремих) структурних підрозділів, відділів, служб.
• запитувати особисто або з доручення керівника підприємства (структурного підрозділу, відділу, служби) від інших структурних підрозділів, відділів, служб інформацію і документи, необхідні для виконання його посадових обов’язків.
• залучати фахівців усіх (окремих) структурних підрозділів, відділів, служб до рішення завдань, покладених на структурний підрозділ, відділ, службу (якщо це передбачено положеннями про структурні підрозділи, відділи, служби, якщо немає – то з дозволу керівника підприємства) .
• підписувати і візувати документи в межах своєї компетенції.
• очікувати від керівника підприємства (структурного підрозділу, відділу, служби) надання сприяння у виконанні посадових обов’язків, покладених на нього, і в реалізації прав, передбачених дійсною посадовою інструкцією.

У даному розділі може бути зафіксоване право працівника на ріст кар’єри, участь у професійних асоціаціях і інших громадських організаціях, не заборонених законодавством України (наприклад, у профспілках).

Посадові інструкції керівників структурних підрозділів, відділів, служб можуть бути доповнені пунктами наступного змісту:

• діяти від імені структурного підрозділу, відділу, служби і представляти його інтереси у взаєминах з іншими структурними підрозділами підприємства в межах своєї компетенції.
• вносити на розгляд директора представлення про призначення, переміщення і звільнення працівників структурного підрозділу, відділу, служби; пропозиції про їхнє заохочення або про накладення на них стягнень.

• установлювати службові обов’язки для підлеглих йому працівників, для того щоб кожен працівник знав коло своїх обов’язків і ніс відповідальність за їхнє виконання.

ці або інші права можна конкретизувати з урахуванням специфіки виконуваних працівником посадових обов’язків.

4. Розділ “Відповідальність” містить показники особистої відповідальності за виконання робіт, а також переліки результатів, яких необхідно досягти працівникові в процесі професійної діяльності за вказаною посадою, професією або роботою. Тут указують міру відповідальності працівника за недотримання своїх посадових обов’язків, а також вимог законодавства. У даному розділі посадової інструкції можна як обмежитися загальними посиланнями до галузей законодавства, так і конкретизувати в яких випадках на працівника (невиконання або неналежне виконання конкретних посадових обов’язків, зазначених у посадовій інструкції; допущення конкретних порушень законодавства і внутрішнього порядку діяльності підприємства) може бути накладене стягнення. Як правило, докладне регламентування відповідальності працівника в посадовій інструкції обумовлено найбільше, що часто зустрічаються, порушеннями конкретних положень законодавства, халатним відношенням до окремих обов’язків.
5. У розділі “Повинен знати” подаються додаткові, порівняно з кваліфікаційною характеристикою, вимоги до знань, умінь, майстерності працівника, викликані реальними умовами виробництва, особливостями устаткування, матеріалів, інструментів, що викори­стовуються для виконання робіт.
6. Розділ “Кваліфікаційні вимоги” містить норми, які стосуються рівнів освіти, кваліфікації, досвіду, спеціалізації, достатніх для повного і якісного виконання робіт за посадою або на робочому місці.
7. Розділ “Взаємовідносини (зв’язки) за професією, посадою” розкриває взаємовідносини та зв’язки з іншими працівниками в підрозділі і за його межами, умови заміщення в разі відсутності то­що.
8. Посилання на документ, відповідно до якого розроблена посадова інструкція.

Указується найменування, номер і дата прийняття документа.

Наприклад: “Дійсна посадова інструкція розроблена відповідно до Положення про геодезичну службу від 24.03.06  № 03”

9. До складу реквізиту “Підпис ” входять:

• найменування посади особи, що підписали документ;
• особистий підпис;
• розшифровка підпису (ініціали, прізвище)
• дата підпису.

10. Посадові інструкції прийнято погоджувати з юридичною службою (у нашому прикладі, з юрисконсультом) і керівником служби з охорони праці підприємства, що варто визнати позитивною практикою, що дозволяє істотно поліпшити якість даного документа і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю і нормативними актами по охороні праці.

Гриф узгодження документа складається зі слова ПОГОДЖЕНО, посади особи, з яким узгоджується документ, особистого підпису, розшифровки підпису (ініціалів, прізвища) і дати узгодження.

11.Вимоги посадової інструкції є обов’язковими для працівника з моменту його ознайомлення з інструкцією під розпис у „контрольному примірнику” та у всіх „врахованих” і до переміщення на іншу посаду або звільнення, про що проставляється відмітка про ознайомлення в самій посадовій інструкції.

12. Погоджену і затверджену інструкцію нумерують (привласнюють позначення), проставляють штамп «Контрольний примірник» і зберігають у відділі кадрів підприємства відповідно до встановленого порядку діловодства (копію в службі ОП).

Для поточної роботи з оригіналу посадової інструкції знімають необхідну кількість “Врахований примірник №___” копій, що видають працівникові і начальникові відповідного структурного підрозділу підприємства. При необхідності, за рішенням директора копія посадової інструкції може направлятися й в інші структурні підрозділи підприємства.

13. Нарівні з «традиційними» паперовими копіями посадових інструкцій, для ознайомлення і використання співробітниками, можливе використання електронного варіанта посадової інструкції.

6. ВНЕСЕННЯ ЗМІН І ЗАМІНА ПОСАДОВИХ ІНСТРУКЦІЙ

6.1.У посадові інструкції можуть бути внесені зміни, підставою для яких служить наказ Генерального директора підприємства. Такі накази видаються при необхідності перерозподілу функцій і посадових обов’язків, при реорганізації, скороченні штатів і т.д.

Після затвердження змін, вони вносяться відділом кадрів у контрольний екземпляр і усі враховані екземпляри згідно списку розповсюдження з відміткою про внесення змін в Листі внесення змін (Ф-4.2.3-05) згідно НП -4.2.3 „Управління документацією ”.

6.2. При внесенні значних  змін може бути прийняте рішення про заміну посадової інструкції.

Також заміна посадової інструкції звичайно відбувається при зміні назви підприємства, структурного підрозділу або найменування посади.

Не забувайте!!! Посадові інструкції відносяться до документації системи менеджменту підприємства і керування ними здійснюється відповідно до НП -4.2.3 “Управління документацією” і НП -4.2.4 “Управління записами про якість”.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

(найменування посади)

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ

___________________________                             ___________________________

(найменування посади)                                                                      (прізвище, ім’я, по батькові)

Розділи посадової інструкції

1. 1. Загальні положення
2. Завдання та обов’язки
3. Права
4. Відповідальність
5. Повинен знати
6. 6. Кваліфікаційні вимоги
7. Взаємовідносини (зв’язки) за професією, посадою

Посадова інструкція розроблена відповідно до методики М-6.2-02.

Список поширення документу

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

«ЕТАЛОН»

МЕТОДИКА

ПРО ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІКУ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І АВАРІЙ

(М – 6.3 – 04)

Система менеджменту підприємства

Управління інфраструктурою

м. Київ.

ЗМІСТ

1. ПРИЗНАЧЕННЯ

1.1. Дана методика використовується ТОВ «ЕТАЛОН» для:

– визначення послідовності дій при організації розслідування нещасних випадків (НВ), професійних захворювань, аварій на виробництві;

– установлення правил та порядку складання результатів (звіту) про розслідування нещасного випадку;

– установлення відповідальних за розслідування нещасного випадку.

2. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

2.1. Вимоги цієї методики поширюються на всі структурні підрозділи ТОВ «ЕТАЛОН» і є обов’язковими для виконання.

3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

3.1. Загальна відповідальність за підтримку цієї методики у робочому стані покладається на Головного інженера- Уповноваженого представника керівництва СМП підприємства. Відповідальність за функціонування та актуалізацію методики в робочому стані покладається наінженераз охорони праці.

3.2. Дана Методика підлягає перегляду один раз на рік у рамках загального перегляду СМП. Зміни в методику вносяться по мірі появи необхідності. Пропозиції по внесенню змін у методику готують відповідальні за процеси у співробітництві із КР СМП. Оформлення змін у методиці та її перегляд здійснює Заступник Генерального директора з охорони праці. Затверджує Методику та зміни до неї Генеральний директор за поданням Головного інженера – Уповноваженого представника керівництва з СМП.

3.3. Відповідальність за виконання вимог даної методики в підрозділах покладена на керівників відділів, служб та підрозділів згідно Матриці відповідальності по процесам СМП.

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

4.1. Методика розроблена згідно вимог затвердженого 17.04.2019 р. Постановою КМ України № 337 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (далі – Порядку).

4.2. Відповідно до Кодексу законів про працю України та ст. 22 Закону України «Про охорону праці» відповідальність за своєчасну та в повному обсязі організацію розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій на виробництві покладається на роботодавця – Генерального директора.

4.3. Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої у часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду його здоров’ю.

Нещасні випадки із смертельним наслідком та тяжкі нещасні випадки розслідуються (спеціальне розслідування) комісією ГУ Держпраці України (далі «ГУ»), а які не відносяться до тяжких – комісією підприємства (розслідування).

За погодженням з «ГУ» комісія підприємства може проводити розслідування випадків з тяжкими наслідками.

4.4. Спеціальному розслідуванню підлягають:

– нещасні випадки із смертельними наслідками;

– групові нещасні випадки;

– випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов’язків;

– гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;

– нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника;

– нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;

– випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків;

– нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами — підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;

– нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

4.5. Роботодавець протягом 2 годин після отримання від безпосереднього керівника робіт (мед закладу, заяви потерпілого чи членів його сім’ї) інформації про НВ зобов’язаний повідомити з використанням засобів зв’язку та не пізніше наступного робочого дня на паперовому носії надати повідомлення (Дод. 2 до Порядку) наступним адресатам:

– ГУ;

– Фонду;

– керівникові підприємства, на території якого стався НВ;

– голові Ради трудового колективу (голові профспілки);

– наглядовій раді підприємства.

4.6. Для розслідування НВ наказом гендиректора не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про НВ створюється комісія.

Спеціальна комісія утворюється ГУ протягом робочого дня після отримання від роботодавця повідомлення про НВ.

4.7. До складу комісії включають:

– керівник (спеціаліст) служби ОП – голова комісії;

– представник Фонду;

– уповноважена найманими працівниками особа з питань ОП;

– інші представники підприємства, особи ДСНС.

До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.

4.8. Розслідування НВ комісією підприємства (установи, організації) проводиться протягом п’яти робочих днів з дня утворення комісії і може бути продовжено за письмовим погодженням ГУ.

Спеціальне розслідування проводиться спеціальною комісією, утвореною ГУ, протягом 15 робочих днів.

4.9. Потерпілий, члени його сім’ї або уповноважена ними особа не входять до складу комісії, але мають право одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування, ознайомлюватися з матеріалами розслідування, отримувати витяги та копії з них, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного

випадку, надавати відповідні пояснення, а також з метою сприяння об’єктивному та своєчасному розслідуванню надавати відповідну інформацію, документи та висновки або сприяти їх отриманню від відповідних органів, установ і закладів тощо.

5. ОБОВ’ЯЗКИ КОМІСІЇ

Комісія (спеціальна комісія) зобов’язана:

5.1. – провести засідання комісії з розслідування НВ, на якому розглянути інформацію про НВ, розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім’ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

5.2. – обстежити місце, де сталися НВ (аварія), та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися НВ, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання НВ (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб — свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

5.3.– вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно НВ та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров’я для отримання медичних висновків щодо зв’язку НВ з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

5.4. – визначити вид події, що призвела до НВ, причини НВ та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання НВ, відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання НВ(аварії), згідно з додатком 9;

5.5. – визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

5.6. – визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

5.7. – з’ясувати обставини та причини настання НВ;

5.8. – визначити, пов’язаний чи не пов’язанийНВ з виробництвом;

5.9. – установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

5.10. – розробити план заходів щодо запобігання подібним НВ, у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

5.11. – скласти акт за формою Н-1 згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії;

5.12. – розглянути та підписати примірники акту за формою Н-1, а у разі незгоди члена комісії із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта — обов’язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід’ємною частиною);

5.13. – передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства, що утворив комісію, для їх розгляду та затвердження;

5.14. – дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

5.15.Рішення щодо визнання НВ пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом приймається комісією шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним.

5.16.Голова комісії зобов’язаний листом згідно з додатком 3 до першого засідання комісії поінформувати потерпілого (членів його сім’ї чи уповноважену ними особу) про призначення розслідування, їх права, запросити до співпраці та на засідання комісії, у подальшому надавати інформацію про хід проведення розслідування, ознайомити з матеріалами розслідування на заключному засіданні комісії.

5.17.Голова та члени комісії мають право одержувати усні та письмові пояснення щодо НВ, проводити опитування роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства (установи, організації), потерпілих, свідків НВ та причетних до нього осіб.

Голова комісії (спеціальної комісії) має право надсилати необхідні запити під час розслідування НВ, вносити пропозиції щодо розподілу функцій між членами комісії.

5.18.На запит голови комісії, потерпілого (членів його сім’ї або уповноваженої ними особи) заклади охорони здоров’я у найкоротший строк безоплатно надають необхідний для проведення розслідування медичний висновок про встановлення зв’язку (або його відсутність) погіршення стану здоров’я працівника з впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, а також наявності протипоказань за станом здоров’я виконувати роботу потерпілим.

До запиту долучаються матеріали, що містять необхідні відомості про обставини НВ, результати дослідження умов праці та виробничого середовища, зокрема кількісні та якісні характеристики небезпечних, шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, які передували настанню нещасного випадку.

6. ОБОВ’ЯЗКИ РОБОТОДАВЦЯ

Роботодавець зобов’язаний:

6.1. – створити належні умови для роботи комісії, зокрема забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, спецодягом, спецвзуттям (у разі потреби), канцелярським приладдям тощо, а також за рішенням комісії залучити до роботи експертів, інших спеціалістів;

6.2. – забезпечити виконання за рішенням комісії додаткової фотозйомки місця, де стався НВ, об’єктів, устатковання, інструментів, надання технічної документації та інших документів, необхідних для розслідування, а також проведення необхідних лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи (науково-технічної, медичної тощо);

6.3. – забезпечити належне виконання обов’язків у роботі комісії представників підприємства (установи, організації), а у разі невиконання — внести відповідні зміни;

6.4. – розглянути протягом двох робочих днів після складення актів за формою Н-1 матеріали розслідування НВ, підготовлені комісією, затвердити примірники актів за формою Н-1;

6.5. – організувати друкування, тиражування та формування протягом п’яти робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 необхідної кількості копій матеріалів розслідування разом з актами за формою Н-1, їх прошиття та нумерацію;

6.6. – видати протягом двох робочих днів після затвердження актів за формою Н-1 наказ про вжиття запропонованих комісією заходів до запобігання виникненню подібних НВ у визначені в акті за формою Н-1 строки та надати (надіслати) його органам та установам, представники яких брали участь у розслідуванні, у подальшому в письмовій формі інформувати їх про стан вжиття заходів;

6.7. – притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, дії або бездіяльність яких призвели до настання НВ та які допустили порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;

6.8. – компенсувати витрати, пов’язані з діяльністю комісії та залучених до її роботи експертів, інших спеціалістів, проведенням технічної експертизи чи роботи експертної комісії, на підставі документів, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення;

6.9. – відшкодувати витрати, пов’язані з відрядженням працівників, які є членами комісії, та інших залучених до її роботи осіб, у розмірах, передбачених нормами відшкодування витрат на відрядження за рахунок валових витрат шляхом перерахування відповідної суми на реєстраційні рахунки бюджетних установ в органах Казначейства та поточні рахунки суб’єктів господарювання у банківських установах України.

6.10.Протягом трьох робочих днів після формування матеріалів розслідування роботодавець повинен надіслати їх:

– територіальному органу Держпраці за місцем настання НВ;

– робочому органу Фонду за місцем реєстрації підприємства (установи, організації);

– органу поліції (у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що призвели до тяжких (у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого) чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків);

– іншим підприємствам (установам, організаціям), представники яких брали участь у проведенні розслідування (у разі необхідності).

6.11. Потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі надається акт за формою Н-1 разом з документами, зазначеними у пункті 12 приміток до додатка 11.

7. ОБЛІК НВ

7.1.Усі нещасні випадки та аварії, що сталися на виробництві, реєструються у журналі за формами згідно з додатками 26 та 27.

8. МАТЕРІАЛИ РОЗСЛІДУВАННЯ

8.1.До матеріалів розслідування належать такі документи та їх копії:

1. екстрене повідомлення закладу охорони здоров’я про звернення потерпілого з посиланням на НВ (дод. 1);
2. повідомлення роботодавця (замовника робіт) про НВ (дод. 2), звернення органу досудового розслідування, інформація, отримана з інших джерел (звернення юридичних і фізичних осіб тощо), рішення (постанова) суду про проведення розслідування чи повторного розслідування або про встановлення факту настання НВ у судовому порядку;

3.копія наказу про утворення комісії з розслідування НВ;

4. 4. копія наказу про продовження строку розслідування НВ;
5. 5. копія наказу про утворення експертної комісії;

6.примірник (копія) акта за формою Н-1 (дод. 11);

7.лист потерпілому (членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі) про утворення комісії з розслідування НВ та запрошення до співпраці(дод. 3);

8.протоколи засідання комісії з розслідування НВ щодо розподілу обов’язків, зустрічі з потерпілим (членами його сім’ї чи уповноваженою ними особою)(дод. 4);

9.протокол огляду місця, де стався НВ(дод. 5);

10.ескіз місця, де стався НВ(дод. 6), необхідні плани, схеми, фотознімки такого місця, пошкоджених об’єктів, устатковання, інструментів тощо;

11.пояснювальні записки (дод. 7) та протоколи опитування посадових осіб, потерпілих, свідків НВ та інших осіб(дод. 8);

12.висновок експертизи (технічної, науково-технічної, медичної тощо) у разі проведення та/або експертної комісії у разі її утворення;

13.копії протоколів технічного огляду транспортних засобів, результати діагностики обладнання (устатковання), випробувань і вимірювань електроустановок тощо;

14.копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з питань охорони праці;

15.копії документів про забезпечення потерпілого засобами індивідуального та колективного захисту;

16.копії документів про проходження потерпілим попереднього та періодичного медичних оглядів;

17.висновок про діагноз, причини смерті або характер і ступінь тяжкості травми потерпілого, стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння потерпілого;

18.результати додаткових лабораторних досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, проведених установами, організаціями, лабораторіями, яким надано право проводити такі дослідження (у разі їх проведення);

19.запити до органів та установ про надання відповідних висновків і матеріалів;

20.відповіді (висновки) органів та установ;

21.копії декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці або дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 84, ст. 3077);

22.витяги з нормативно-правових актів щодо охорони праці, вимоги яких порушені;

23.копії приписів служби охорони праці підприємства (установи, організації) (які стосуються даного випадку, об’єкта, цеху, дільниці тощо);

24.копії актів перевірок і розпорядчих документів територіальних органів Держпраці, постанов (ухвал) судових інстанцій (за наявності) – у разі проведення спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

25.копії протоколів про адміністративні правопорушення, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), виданих роботодавцеві посадовими особами територіальних органів Держпраці під час проведення спеціального розслідування (за наявності);

26.інформація щодо відповідності встановленим вимогам нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (однією із причин), — у разі проведення спеціального розслідування;

27.інші документи залежно від обставин і причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) за рішенням комісії.

8.2. У разі проведення спеціального розслідування випадку смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків до матеріалів розслідування належать:

28.повідомлення роботодавця (замовника робіт) про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), звернення органу досудового розслідування, інформація, отримана з інших джерел (звернення юридичних і фізичних осіб тощо), рішення (постанова) суду про проведення розслідування чи повторного розслідування або про встановлення факту настання нещасного випадку в судовому порядку;

29.копія наказу Держпраці про утворення спеціальної комісії;

30.копія наказу Держпраці про продовження строку спеціального розслідування;

31.примірник (копія) акта за формою Н-1;

32.медичний висновок про причини смерті, стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння;

33.протокол огляду місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), за встановленою формою;

34.протокол зустрічі членів спеціальної комісії з членами сім’ї потерпілого чи уповноваженою особою, яка представляє їх інтереси;

35.інші документи залежно від обставин і причин настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків.

36.Документи, що отримані, використані та складені комісією (спеціальною комісією) під час проведення розслідування, зазначаються окремим переліком і належать до матеріалів розслідування  нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії.

8.3. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії на виробництві, визначений у додатку 10.

9. АЛГОРИТМ РОЗСЛІДУВАННЯ НВ

9.1. Надзвичайно важливим єпослідовність дій відповідальних працівників причетних до розслідуваннянещасного випадку або аварії на підприємстві,які викладені в таблиці №1.

Таблиця  №1

10. ПЕРЕЛІК

документів та записів, що здійснюються при розслідуванні нещасних

випадків, профзахворювань і аварій на виробництві

ПОЗНАЧЕННЯ:

СОП          – Служба охорони праці

ГК  – Голова комісії

ГД              – Генеральний  директор

ВК – Відділ кадрів

НД              – Начальник дільниці

ВВ  – Виробничий відділ

СГМ          – Служба головного механіка

СГЕ           – Служба головного енергетика

Список поширення документу