(повне найменування підприємства)
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 1
з пожежної безпекипід час виконання
будівельно-монтажних робіт
м. Київ
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом ________________
( посада )
______________________
( найменування підприємства )
від «___» ______________20 ___ р.
№ _____
- ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1.Інструкція з пожежної безпеки під час виконання будівельно-монтаж-них робіт розроблена на підставі чинного законодавства України про охорону праці та з урахуванням вимог:
– «Положення про розробку інструкцій з охорони праці» (НПАОП 0.00-4.15-98);
– Кодекс цивільного захисту України ВР України 02.10.2012 № 5403-VI;
– «Правил пожежної безпеки в Україні»;(НАПБ А.01.001-2015);
– «Пожежна безпека об’єктів будівництва»(ДБН В.1.1-7:2016);
та встановлює загальні вимоги пожежної безпеки під час проведення будівництва, реконструкції і ремонту будівель та споруд, а також експлуатації тимчасових споруд і будинків та є нормативним актом в межах підприємства.
1.2.Вимоги цієї інструкції повинні враховуватися під час виконання будівельно-монтажних робіт, розробки проектів організації будівництва і проектів виконання робіт.
1.3.Працівники, які порушили вимоги даної інструкції, несуть персональну відповідальність у встановленому законодавством порядку: дисциплінарну, матеріальну, адміністративну або кримінальну – в залежності від наслідків, спричинених порушенням.
1.4. Відповідальність за пожежну безпеку на об’єкті, своєчасне виконання загальних вимог протипожежної безпеки, як : організацію пожежної охорони об’єкту, організацію і роботу добровільних пожежних дружин – несуть керівники будівельних організацій, які ведуть роботи.
1.5. Відповідальність за пожежну безпеку окремих ділянок будівництва, своєчасне виконання протипожежних заходів, передбачених проектом і даною інструкцією, наявність і справний стан засобів пожежогасіння несуть виконавці робіт у відповідності з наказами керівників цих організацій.
1.6. Відповідальність за дотримання заходів пожежної безпеки під час виконання робіт субпідрядними організаціями покладається на керівників робіт, призначених наказами керівників цих організацій.
1.7. Відповідальність за пожежну безпеку побутових приміщень та допоміжних підсобних приміщень несуть керівники робіт на обліку яких знаходяться зазначені приміщення.
1.8. Працівники, які здійснюють будівельно-монтажні роботи, зобов’язані:
– розробити та виконувати заходи пожежної безпеки на будівельному майданчику;
— знати й дотримуватися усіх вимог нормативних актів пожежної безпеки та цієї інструкції;
— не допускати дій, які можуть призвести до виникнення пожежі;
— користуватися тільки справними інструментами, обладнанням, дотримуватися інструкцій з їх експлуатації;
— виконувати вказівки керівників та відповідальних за пожежну безпеку;
— після закінчення роботи прибирати горючі відходи та знеструмлювати електроспоживачі, які за умовами виробництва не повинні працювати в неробочий час;
— уміти застосовувати наявні засоби пожежогасіння, знати порядок дій у разі виникнення пожежі.
1.9. Під час виконання роботи, працівник відповідальний за пожежну безпеку зобов’язаний перевіряти:
— протипожежний стан будівельного майданчика та усіх споруд і будівель, які знаходяться на ньому;
— справність наявних засобів пожежогасіння.
1.10. У разі виявлення порушень вимог пожежної безпеки відповідальний за пожежну безпеку або працівник зобов’язаний повідомити керівника і вжити заходів щодо їх усунення.
1.11.Керівник робіт зобов’язаний:
— контролювати виконання усіма працівниками вимог цієї інструкції;
— проводити інструктажі працівників з питань пожежної безпеки;
— періодично перевіряти стан пожежної безпеки;
– забезпечити утримання у справному стані засобів пожежогасіння та шляхів евакуації.
1.12. На кожному будівництві з кількістю працюючих понад 15 чоловік організується добровільна пожежна дружина з числа робітників та службовців.
- ОСНОВНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
2.1. Розміщення виробничих, складських та допоміжних будівель і споруд на території будівництва повинно відповідати затвердженому в установленому порядку будгенплану, опрацьованому в складі проекту організації будівництва.
2.2. Будівлі, що зводяться, тимчасові споруди, підсобні приміщення, а також будівельні майданчики повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння.
2.3. На кожній тимчасовій будівлі та споруді вивішуютьсятаблички із зазначенням її призначення, інвентарного номера, прізвища відповідального за її експлуатацію та пожежну безпеку.
2.4. У разі збереження існуючих споруд належить опрацювати відповідні протипожежні заходи щодо забезпечення їх пожежної безпеки.
2.5. До всіх будівель, що зводяться, допоміжних споруд, у тому числі тимчасових, місць відкритого зберігання будівельних матеріалів, конструкцій
та устаткування слід забезпечити вільний під’їзд.
2.6. У разі зберігання на відкритих майданчиках горючих будівельних матеріалів, виробів, конструкцій із горючих матеріалів, а також обладнання в горючій упаковці, вони розміщуються в штабелях чи групами площею не більше 100 м2. Розриви між штабелями (групами) та відстань від них до будівель і споруд, що зводяться, підсобних будівель і споруд належить прийматине менше 24 м.
2.7. Круглий ліс слід укладати в штабелі не більше 1,5 м заввишки з установленням між рядами упорів, які перешкоджають розкочуванню колод, а пиломатеріали – в штабелі заввишки не більше половини ширини штабеля в разі рядового укладання та не більше ширини штабеля в разі укладання в клітки.
2.8. Горючі будівельні відходи необхідно щодня прибирати з місць виконання робіт та з будівельного майданчика у спеціально відведені місця.
2.9. Меблі та обладнання (за винятком обладнання, що підлягає монтажу згідно із затвердженим графіком робіт) дозволяється завозити до будівлі, що зводиться, від моменту закінчення опоряджувальних робіт із негайним установленням на місце.
2.10. Використовувати у сходових клітинах дерев’яні драбини дозволяється лише в будівлях не вище двох поверхів.
2.11. Допускається на час будівництва накривати негорючі сходи горючими матеріалами (для захисту від пошкоджень).
2.12. Якщо будівля зводиться в три поверхи та більше, слід застосовувати металеві риштування.
2.13. Будівельні риштування споруд на кожні 40 м їх периметра обладнують одними сходами чи однією драбиною, але не менше як двома сходами (драбинами) на всю будівлю. Настил та підмостки риштувань слід періодично та після закінчення робіт очищати від будівельного сміття, а за необхідності — посипати піском.
2.14. Опалубку з горючих і важкогорючих матеріалів дозволяється влаштовувати одночасно не більш як на три поверхи. Після досягнення необхідної міцності бетону дерев’яна опалубка й риштування повинні бути видалені з будівлі.
2.15. Роботи з вогнезахисту металоконструкцій для підвищення їх вогнестійкості повинні виконуватися одночасно зі зведенням будівлі.
2.16. За наявності в будівлях горючих матеріалів слід вживати заходів щодо відвернення поширення пожежі через отвори у стінах та перекриттях (герметизація стиків внутрішніх і зовнішніх стін та міжповерхових перекриттів, ущільнення в місцях проходження інженерних комунікацій із забезпеченням нормативних меж вогнестійкості).
2.17. У споруджуваних будинках підпідлоговий простір у перекриті необхідно очищати від горючого сміття (стружки, трісок, тирси тощо) до настилання помосту.
2.18. Монтаж конструкцій з утеплювачем із матеріалів груп горючості Г3 та Г4 або із застосуванням утеплювачів з цих матеріалів повинен виконуватися за нарядом-допуском, який видається виконавцю робіт відповідальним за пожежну безпеку будівництва. У наряді-допуску зазначаються місце, технологічна послідовність, способи виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні та термін дії наряду. На місцях виконання робіт вивішують плакати «Вогненебезпечно: горючий утеплювач».
2.19. Кількість утеплювачів і покрівельних рулонних матеріалів у місцях виконання робіт не повинна перевищувати змінної потреби.
2.20. До початку монтажу плит покриття з полімерними утеплювачами, укладання полімерних утеплювачів на покриття, виконання робіт з улаштування покрівель слід виконати всі передбачені проектом виходи на покриття будівель (зі сходових кліток, зовнішніми сходами) та обгородження. Для повідомлення про пожежу біля виходів на покриття повинні бути встановлені телефони або інші засоби зв’язку.
2.21. Усі роботи, пов’язані із застосуванням відкритого вогню, проводяться до початку застосування горючих і важкогорючих матеріалів.
У наряді-допуску на такі роботи повинно бути зазначено: час, технологічна послідовність, способи виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи і термін його дії.
2.22. Використання агрегатів для наплавлення рулонних матеріалів із потовщеним шаром дозволяється лише у разі влаштування покрівель на залізобетонних плитах та покриттів із застосуванням негорючого утеплювача.
2.23. Заправляти паливом агрегати на покрівлі слід у спеціальному місці, забезпеченому вогнегасниками та ящиком із піском.
2.24. На ділянках електропрогрівання бетону необхідно розмістити попереджувальні плакати та написи «Небезпечно. Під напругою».
2.25. Для опалення мобільних (інвентарних) будівель слід використовувати парові й водяні калорифери, а також ТЕНи (електронагрівачі) заводського виготовлення з урахуванням вимог (НАПБ А.01.001-2015) „Правил пожежної безпеки в Україні”
2.26. Сушіння одягу та взуття повинно проводитись у спеціально пристосованих приміщеннях, будівлях чи спорудах із центральним водяним опаленням або із застосуванням водяних калориферів.
2.27. У будівлях із металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на час виконання будівельних робіт дозволяється використовувати лише системи повітряного чи водяного опалення із розташуванням топкових приміщень за межами будівель (на відстані не менше 18 м) або за протипожежною стіною 2-го типу.
2.28. Відстань від трубопроводів із теплоносієм до огороджувальних конструкцій приймається не менше 0,1 м.
2.29. У разі використання для опалення та сушіння тимчасових опалювальних пристроїв і тепловироблювальних установок заходи пожежної безпеки повинні бути викладені в проекті виконання робіт.
2.30. У тимчасових побутових та адміністративних приміщеннях (спорудах), де неможливе влаштування центрального опалення, дозволяється мати пічне опалення, яке відповідає вимогам будівельних норм і (НАПБ А.01.001-2004) „Правила пожежної безпеки в Україні”.
2.31. Пересувні й стаціонарні установки з пальниками інфрачервоного випромінювання повинні бути обладнані автоблокуванням, яке припиняє подачу газу в разі згасання пальника, та в разі установлення їх на підлозі мати спеціальну стійку підставку.
2.32. Балон із газом необхідно розміщувати на відстані не менше 1,5 м від установки з пальниками інфрачервоного випромінювання та інших опалювальних приладів, а від електролічильника, вимикачівта інших електроприладів – на відстані не менше 1,0 м.
2.33. Черговий працівник, що займається експлуатацією пересувних установок, зобов’язаний стежити, щоб вони перебували у справному стані, та реєструвати в журналі встановлення установок на поверхах.
2.34. Повітронагрівальні установки, що працюють на рідкому й газовому паливі, повинні розміщатися на відстані не ближче 5,0 м від будівлі, яка зводиться.
2.35. Резервуар для палива повинен мати місткість не більше 200 л і розміщатися на відстані не менше 10 м від повітронагрівача та не менше 15 м від будівлі, що зводиться. Паливо до повітронагрівача слід подавати металевим трубопроводом.
2.36. З’єднання та арматура на паливопроводі монтуються герметично, щоб унеможливлювати підтікання палива. На паливопроводі до агрегату, біля витратного бака, слід установлювати запірний вентиль для припинення подачі палива до установки у випадку пожежі чи аварії.
2.37. Під час монтажу та експлуатації установок, які працюють на газовому паливі, потрібно дотримуватися таких правил:
–у тепловироблювальних установках повинні бути стандартні пальники, що мають заводський паспорт;
-пальники повинні працювати стало, без відриву полум’я та проскакування його всередину пальника, в межах необхідного регулювання теплового навантаження агрегату;
– вентиляція приміщення з тепловироблювальними установками повинна забезпечувати триразовий повітрообмін.
2.38. До монтажу та експлуатації допускаються електрокалорифери тільки заводського виготовлення, зі справними сигналізацією й блокуванням, що унеможливлює подачу електроенергії до нагрівальних елементів, коли вентилятор не працює, автоматикою контролю за температурою повітря на виході та її регулюванням, електричним і тепловим захистом, передбаченим у калорифері.
2.39. Монтаж, підготовка до роботи та пуск електрокалорифера повинні здійснюватися у порядку, викладеному в паспорті заводу-виробника.
2.40. Горючі рідини необхідно зберігати в окремо збудованих будівлях з негорючих матеріалів, обладнаних вентиляцією, а також у спеціально призначених для цієї мети контейнерах. Не допускається зберігати горючі рідини разом з іншими речовинами і матеріалами, у підвальних приміщеннях, а також у відкритій тарі.
2.41. Забороняється застосовувати ЛЗР і ГР для знежирення (протирання) будівельних конструкцій, устаткування, чищення килимових покриттів підлог та ін.
2.42. Приміщення і робочі зони, у яких працюють з горючими рідинами, що виділяють вибухонебезпечні пари повинні бути забезпечені примусовою, природною чи припливно-витяжною вентиляцією. У ці приміщення не повинні допускатися особи, які не беруть участь у безпосередньому виконанні робіт, а також не повинні виконуватися роботи і знаходитися люди в сусідніх приміщеннях.
2.43.У разі використання горючих матеріалів кількість їх не повинна перевищувати змінної потреби. Місткості з пальними речовинами повинні бути закритими і після закінчення роботи здаватися на склад. Забороняється зберігати тару з-під зазначених матеріалів на будівельному об’єкті.
2.44. Наносити горючі покриття на підлогу потрібно при природному освітленні і на площу не більш 100 м2 під наглядом особи, відповідальної за ці роботи.
2.45. До роботи з рулонними, плитковими матеріалами і з нанесення епоксидних смол, мастик допускаються особи, що пройшли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і проінструктовані про заходи пожежної безпеки перед початком робіт.
2.46. Роботи з пожежонебезпечними речовинами і полімерними матеріалами допускається проводити тільки з письмового дозволу особи, відповідальної за протипожежний стан будівництва, і тільки після виконання всіх заходів, що забезпечують пожежну безпеку.
2.47. Котли для варіння і розігрівання ізоляційних і бітумних мастик повинні бути у справному стані і мати кришки, що щільно закриваються. Заповнення котлів допускається не більше,ніж на ¾ їхньої місткості.
2.48.Під час установки бітумного котла на відкритому повітрі над ним необхідно обов’язково влаштувати негорючий навіс, а біля нього розмістити комплект протипожежних засобів (вогнегасники, лопата, сухий пісок). Місце установки котла повинно бути обнесено земляним валом заввишки 0,3 м.
2.49. Встановлювати бітумоварні котли ближче 20 м від будівель забороняється.
2.50. Забороняється користуватися відкритим вогнем у радіусі 50 м від місця змішування бітуму з розчинниками (бензином, скипидаром та ін.).
2.51. Під час змішування розігрітий бітум слід вливати в бензин (а не бензин у бітум), перемішуючи його тільки дерев’яними мішалками. Температура бітуму в момент приготування праймера не повинна перевищувати 70°С.
Не дозволяється виготовлювати праймер на етиловому бензині чи бензолі.
2.52. Освітлювальні прожектори на території будівельного майданчика необхідно установлювати на окремих опорах.
2.53. До початку основних будівельних робіт належить забезпечити протипожежне водопостачання будови від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм).
2.54. Під час проведення будівельно-монтажних робіт забороняється:
— розміщувати на території будівництва споруди з відхиленнями від обов’язкових вимог чинних норм, правил і затвердженого будгенплану;
— розміщувати в будівлях, що зводяться, тимчасові склади, майстерні та адміністративно-побутові приміщення з незахищеними несучими металевими конструкціями й панелями з горючими полімерними утеплювачами;
— розводити на території будівництва багаття, палити в місцях зберігання й застосування горючих речовин і матеріалів, а також у тимчасових адміністративно-побутових приміщеннях і спорудах;
— закривати (утеплювати) конструкції риштувань горючими матеріалами (фанерою, пластиком, плитами ДВП, брезентом тощо);
— виконувати всередині будівель і споруд роботи із застосуванням горючих речовин і будівельних матеріалів груп горючості Г3 та Г4 одночасно з будівельно-монтажними роботами, пов’язаними із застосуванням відкритого вогню (зварювання, відігрівання труб тощо);
— заливати бітумною мастикою ребра профільованого настилу під час наклеювання пароізоляційного шару та потовщувати шари мастики з відхиленнями від проекту;
— улаштовувати сушарні в тамбурах та інших приміщеннях, розташованих біля виходів із будівель;
— застосовувати відкритий вогонь, а також використовувати вогневі та електричні калорифери й газові пальники інфрачервоного випромінювання в тепляках;
— використовувати для просушування та обігрівання приміщень саморобні нагрівальні прилади, жаровні, мангали, електроприлади з відкритими нагрівальними елементами;
— зберігати горючі та важкогорючі речовини й матеріали, а також проводити інші види робіт у місцях, де працюють установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання;
— застосовувати горючі матеріали для м’якої вставки між корпусом електрокалорифера та вентилятором;
— установлювати прожектори на покрівлях із горючих матеріалів та на будівлях із полімерними утеплювачами в огороджувальних конструкціях;
— зберігати паливо для заправляння агрегатів, а також порожню тару з-під палива на покрівлі.
2.55. Під час експлуатації пальників інфрачервоного випромінювання забороняється:
— використовувати їх у приміщеннях без природного провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю повітрообміну, а також на підвальних та цокольних поверхах;
— використовувати пальники з пошкодженою керамікою, а також із видимими язиками полум’я;
— користуватися установкою, якщо в приміщенні з’явився запах газу;
— спрямовувати теплові промені пальників безпосередньо в бік горючих матеріалів, балонів із газом, газопроводів, електропроводок тощо;
— користуватися газовими установками одночасно з установками на твердому паливі;
— зберігати в приміщеннях, де проводиться просушування, а також поблизу працюючої установки запасні балони;
— застосовувати відкритий вогонь поблизу балонів із газом. Під час роботи на відкритих майданчиках (для обігрівання робочих місць, просушування зволожених ділянок тощо) слід використовувати лише вітростійкі пальники (наприклад, ГИИ-1).
2.56. Під час експлуатації тепловироблювальних установок забороняється:
— працювати на установках із порушеною герметичністю паливопроводів, нещільними з’єднаннями корпусу форсунки з тепловироблювальною установкою, несправними димоходами, які спричиняють проникнення продуктів згоряння в приміщення, несправними електродвигунами й пусковою апаратурою, а також за відсутності теплового захисту електродвигуна та за інших несправностей;
— працювати з невідрегульованою форсункою (з невідрегульованим горінням палива);
— використовувати для з’єднання паливопроводів гумові або поліхлорвінілові шланги та муфти;
— улаштовувати огорожі з матеріалів груп горючості Г3 та Г4 біля установки й витратних баків;
— відігрівати паливопроводи відкритим полум’ям;
— здійснювати пуск тепловироблювальної установки після короткотривалої зупинки без продування її повітрям;
— запалювати робочу суміш через оглядове вікно;
— регулювати зазор між електродами свічок на тепловироблювальній установці, що працює;
— приводити тепловироблювальну установку в дію за відсутності захисних ґрат на повітрозабірних колекторах.
2.57. Під час експлуатації електрокалорифера забороняється:
— вимикати сигналізацію або блокування;
— перевищувати температуру повітря на виході з електрокалорифера, встановлену заводом-виробником;
— вмикати електрокалорифер, коли не працює вентилятор (блокування слід перевіряти перед кожним пуском);
— сушити одяг або інші горючі матеріали на електрокалорифері чи біля нього;
— зберігати в приміщенні, де встановлений електрокалорифер, горючі речовини та матеріали.
- ОБОВ’ЯЗКИ ТА ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ
3.1.У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен працівник зобов’язаний:
— негайно повідомити про це пожежно-рятувальну службу по телефону «101», вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище;
— вжити заходів щодо евакуації людей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння;
— повідомити про виникнення пожежі керівника робіт.
3.2. Керівник робіт абопрацівник, яких повідомлено про пожежу, зобов’язаний:
— перевірити, чи викликана пожежно-рятувальна служба;
— вимкнути (за необхідності) струмоприймачі;
— перевірити, чи оповіщено людей про пожежу;
— у разі загрози життю людей негайно організувати їх евакуацію, вивести за межі небезпечної зони всіх осіб, не пов’язаних з ліквідацією пожежі;
— забезпечити дотримання вимог охорони праці працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі;
— організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби, надати їм допомогу під час локалізації та ліквідації пожежі.
3.3. Після прибуття на пожежу підрозділів пожежно-рятувальної служби забезпечити безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі.
3.4. Якщо є потерпілі, необхідно надати першу (долікарську) допомогу, викликати швидку медичну допомогу по телефону «103», або вжити заходів щодо транспортування їх у найближчий медичний заклад.
3.5. Конкретні дії щодо надання медичної допомоги потерпілому описані в інструкції з надання першої (долікарської) допомоги, яка вивчається під час проходження навчання, первинного і подальших інструктажів з питань охорони праці.
посада (розробник)
Ціни на друковані видання
- Збірники інструкцій з охорони праці (2 томи – 98 інструкцій на будівельному пiдприємствi) 300 грн.
В электронному виглядi
- Збірник інструкцій з охорони праці (2 томи – 98 інструкцій на будівельному пiдприємствi) 1500 грн.
