ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 10

Інструкція Для осіб, відповідальних за організацію та влаштування колективних засобів захисту

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція з охорони праці для осіб, відповідальних за організацію та влаштування колективних засобів захисту під час виконання будівельно-монтажних робіт розроблена на підставі чинного законодавства України про охорону праці та з урахуванням вимог:

– «Положення про розробку інструкцій з охорони праці»(НПАОП 0.00-4.15-98);

-ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека убудівництві» (НПАОП 45.2-7.02-12);

– «Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті»(НПАОП 0.00-1.15-07);

і є обов’язковим для виконання нормативним актом в межах підприємства для працівників, залучених до таких робіт.

1.2.Працівники, які порушили вимоги даної інструкції, несуть персональну відповідальність в установленому законом порядку: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну – в залежності від наслідків, спричинених порушенням.

1.3.Робітники, які за характером роботи пов’язані з виконанням цих робіт, повинні пройти інструктаж із своєї професії і з цієї інструкції.

1.4.Роботипо організації та влаштуваннюколективних засобів захисту відноситься до робіт з підвищеною небезпекою і виконуються згідно проекту виконання робіт (ПВР).

1.5. До робіт по організації та влаштуванню колективних засобів захисту допускаються працівники, не молодше 18 років, які мають відповідну професійну підготовку, пройшли медичний огляд, а також вступний інструктаж, спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці і інструктаж на робочому місці з охорони праці і пожежної безпеки та забезпечені індивідуальними засобами захисту.

1.6. Для запобігання або зменшення дії на працюючих небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які виникають в процесі виробництва будівельно-монтажних робіт, використовують засоби колективного захисту та засоби індивідуального захисту.

В залежності від різних факторів, які діють на працюючих на будівельному майданчику, використовують наступні засоби колективного захисту:

від дії механічних факторів – обладнання огорожі, автоматичного контролю та сигналізації, дистанційного управління, тормози, знаки безпеки;
для нормалізації освітлення будівельного майданчика та робочих місць – джерела світла, освітлювальні прилади, світлові та світлозахисні прорізи;
для нормалізації повітряного середовища робочих місць – обладнання для вентиляції та очистки повітря, локалізація шкідливих факторів, опалення, дезодорації повітря;
від ультрафіолетових випромінювань – обладнання огорожі, дистанційного управління, автоматичного контролю та сигналізації, знаки безпеки;
від враження електрострумом – обладнання огорожі, автоматичний контроль та сигналізація, ізолююче обладнання та покриття, обладнання захисного заземлення та занулення, обладнання автоматичного відключення, обладнання для пониження напруги, запобіжне обладнання, блискавковідводи, знаки безпеки;
від статичної напруги – засоби заземлення, обладнання для увлажнювання повітря, анти електростатичне покриття та просочення, нейтралізатори статичної напруги;
від високих та низьких температур навколишнього середовища– обладнання огорожі, термоізоляції, для обігріву та охолодження;
від вібрації – обладнання огорожі, віброізолюючі, віброгасниці,вібропоглиначі, дистанційного управління.

На будівельних майданчиках найбільш частіше використовується огорожа, яка запобігає падінню з висоти, освітлювальні прилади, засоби захисту від враження електричною напругою та для нормалізації повітряного середовища робочих місць.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. До початку проведення робіт з встановлення колективних засобів захисту необхідно виконати підготовчі заходи:

– ознайомити робітників та машиністів кранів з ПВР та технологічною картою на влаштування колективних засобів захисту;

– вивісити попереджувальні таблички з написами, що забороняють вхід сторонніх осіб у зони роботи по влаштуванню огороджень;

– підготовити технологічне обладнання, інструмент,машини та механізми до виконання робіт;

– скласти схеми встановлення огороджувальних пристроїв по зонам будівлі і підготувати перелік необхідних елементів комплектів огороджувальних пристроїв;

– провести їх огляд, на придатність до монтажу у відповідності до вимог технічної документаціїта технологічної карти.

2.2.У випадку, якщо найшли несправність в огороджувальних пристроях – вони повинні бути усунені до початку робіт, або при необхідності замінене огородження.

2.3. На кожному об’єкті повинен бути постійний запас справних страхувальних тросів (канатів)9мм,сталевих інвентарних затискачів, сережок і запобіжних поясів. Видача поясів проводиться під розпис у відповідному журналі. Установка страхувальних тросів і сережок проводиться на об’єкті за вказівкою виконавця робіт по одній з нижче перерахованих схем. При установці страхувальних тросів необхідно так регулювати їх довжину, щоб робітник не міг потрапити в небезпечну для життя зону, якщо він зачепить карабін свого запобіжного пояса за страхувальний трос.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ

3.1. Усі роботи з встановлення колективних засобів захисту повинні проводитися у відповідності до ПВР під постійним наглядом керівника робіт в штаті якого числяться робітники.

3.2.Територія будівельних майданчиків в населених місцях,щоб уникнути доступу сторонніх осіб, повинна бути огороджена. Об’єкти, що будуються, розташовані вздовж вулиць,проїздів і проходів загального користування, огороджуються суцільними огорожами висотою не менше як 2м., при цьому використовуючи збірно-розбірні та секційні огородження.

3.3.Захисно-охоронна огорожа споруджуваногооб’єкта обладнується захисним козирком над пішохідною доріжкою. Ухил козирка повинен становити 20⁰ до горизонту (в сторону будівельного майданчика).

3.4.Для огородження монтажного горизонту використовують універсальне тросове огородження, (комплекс такого огородження складається із двох стійок, огороджувальних елементів та бортової дошки); огородження тросів по стійкам, закріплених до плит перекриття за допомогою струбцини і за монтажні петлі, огородження трубчате по стійкам, закріпленим до плит перекриття за монтажні петлі; огородження із троса по колонам з натягненням його за допомогою стяжної муфти.

3.5. При використовуванні плит перекриття при відстані між монтажними петлями до 9 м огородження виконують окремими ланками, які складаються із трьох стійок, огороджувального елемента та бортової дошки. Дві крайні стійки кріпляться до монтажних петель за допомогою крючків, третю – прижимають розтяжкою до плити.

3.6.При монтажі збірних конструкцій, якщо відсутнє постійне огородження, небезпечними місцями являються відкриті прорізи, які виникають після перекриття поверху і сходових клітин, віконні та дверні прорізи та шахти ліфтів.

3.7.Для запобігання падіння людей необхідно використовувати інвентарні захисні огородження, які встановлюються в прорізи відразу після закінчення монтажних або кам’яних робіт.

3.8.Для огородження дверних прорізів шахт ліфтів використовують інвентарні переносні ланки, які встановлюються на перекритті.

3.9.Віконні прорізи в цегляних будівлях та відкритих прорізах на покрівлі огороджують інвентарними пристроями, які мають для закріплення струбцини і тросове огородження.

3.10.Для кладки стін з віконними прорізами без балконів і як варіант з балконами рекомендується використовувати інвентарні огородження. Інвентарні трубчаті огородження збірно-розбірної конструкції при кладці стін з віконними прорізами без балконів монтують в віконному прорізі. Вони складаються із двох стійок, на які навішуються захисний козирок, і трьох щитів огородження роздвижної конструкції для встановлення на необхідний типорозмір віконного прорізу.

3.11. При необхідності бетонування стін в опалубці”PERI” і “DOKA” повинні встановлюватися кронштейни та влаштовуватися робочі місця відповідно до технологічної карти.

3.12.Для огородження сходових площадок та маршів використовують переносні засоби, які складаються із ланок, які встановлюються після монтажу цих конструкцій або до підйому їх на робоче місце.

3.13.Огороджувальні пристрої закріплюються за основні конструкції при допомозі струбцин, що забезпечує простоту їх встановлення та надійність експлуатації. До інвентарних засобів колективного захисту при виконанніпокрівельних та інших робіт на покрівлі відносяться огородження із стальних канатів. Натягування канату виконують за допомогою ручних лебідок з закріпленням кінців за монтажні петлі карнизів.

3.14.У вигляді огороджувальних або уловлюючих пристроїввикористовують конструкції ізсинтетичних матеріалів, наприклад, лавсанові або капронові сітки.

3.15.Інвентарними засобами захисту із таких матеріалів являються захисні пристрої в двох варіантах – для попередження падіння з висоти і для вловлювання падаючих праців-ників або предметів.

3.16.Захисні пристрої для попереджування падіння з висоти виготовляють із лавсанового сіткополотна і використовують для огородження прорізів і країв перекриття при будівлі каркасно-панельних будівель. Висота огородження 1,1 м.

3.17.Уловлюючі пристрої встановлюють по периметру будівлі, яка будується під робочими місцями мулярів на рівні другого поверху з подальшою перестановкою серед поверху по мірі висоти стін будівлі.

3.18.Встановлюється пристрій(сітка),яка закріплюється до конструкцій будівель та споруд при допомозі скоб або через проміжні елементи (канати, труби, кронштейни).

3.19.До захисних огороджень, які не допускають падіння людей з висоти, пред’являютьсянаступні вимоги:

всі основні елементи захисних огороджень повинні бути розраховані на міцність, а огородження в цілому – на стійкість від дії рівномірно розпри-діленої горизонтального та вертикального нормативного навантаження (400 Н/м) прикладеного на поручень;
коефіцієнт перевантаження повинен прийматися рівним 1,2;
максимальний прогин від навантаження не повинен перевищувати 0,1 м,
висота захисних огороджень повинна бути не менше 1,1 м;
відстань між горизонтальними елементами по вертикалі не повинна бути більше 0,45 м.

3.20.Для запобігання падіння предметів з перекриття або настилу в конструкціях захисних огороджень необхідно встановлювати бортовий елемент висотою не менше 0,15м від рівня огородження.

3.21.Елементи конструкцій захисних огороджень повинні мати масу не більше 20кг.

3.22.Види та способи кріплення захисних огороджень повинні відповідати ГОСТ 12.4.026-2001 та технологічній карті на влаштування колективних засобів захисту.(Див.варіанти огороджень та їх кріплень у додатках до інструкції).

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

4.1. Після закінчення зміни всі залишки матеріалів, пристрої та інстру-мент скласти у контейнер.

4.2. Оглянути місце виконання роботи на предмет виявлення порушень, що можуть призвести до нещасного випадку або пожежі.

4.3. Доповісти керівнику робіт про порушення в роботіщо мали місце під час роботи.

4.4. Виконати заходи особистої гігієни.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

5.1. У процесі виконання робітаварії і нещасні випадки можуть виникати при:

– порушення стійкості будівельних конструкцій;

– падіння будівельних матеріалів;

– виходу з ладу енергетичних комунікацій механізмів та ін.

– зменшенні технологічних проходів, проїздів у результаті розміщення на них елементів устаткування, оснастки, інструменту;

– виникненні пожежі на робочому місці, ділянці робіт у результаті необережного поводження з вогнем або короткого замикання електричних проводів через ушкодження ізоляції;

– використанні небезпечних прийомів робіт, застосуванні в якості засобів підмощування випадкових предметів або несправних засобів підмощування, застосуванні несправного інструменту;

– виконання невластивих робіт, що не входять в обов’язки робітників;

– роботі без засобів індивідуального захисту.

5.2. У разі виникнення аварійних ситуацій під час демонтажу будинків та споруд необхідно вжити всі можливі заходи для її запобігання.

5.3. У випадках пожежі необхідно:

– викликати пожежно-рятувальну службу за телефоном «101»

– повідомити керівника робіт і розпочати гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння. Електропроводку та електроустановки гасити тільки вуглекислотними та порошковими вогнегасниками після їх відклю-чення від електромережі;

– організувати зустріч пожежних машин та інформувати пожежників про місцезнаходження гідрантів, колодязів та інших засобів пожежогасіння.

5.4.Уразі нещасних випадків (забиття, падіння, електротравми), а також у випадках раптового захворювання подати потерпілому першу (долікарську) допомогу, повідомити керівника робіт про те, що трапилося, викликати швидку допомогу зателефоном «103».

5.5. Допомога потерпілому, надана не медичним працівником, не повинна заміняти допомогу з боку медичного персоналу і повинна надаватися лише до прибуття лікаря.

5.6. Конкретні дії щодо надання медичної допомоги потерпілому під час різних уражень описані в інструкції з надання першої (долікарської) допомоги, яка вивчається під час проходження навчання, первинного і подальших інструктажів з питань охорони праці.